Кошель А.О., кандидат економічних наук

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Нові особливості екстериторіального погодження проектів землеустрою

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру в 2016 році на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» від 31 серпня № 580 ( http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-2016-%D0%BF ) було запроваджено принцип екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Постановою було визначено, що розробник здаватиме на погодження документацію до одного територіального органу Держгеокадастру, а погоджувати його буде зовсім інший територіальний орган, який буде вибраний автоматично програмою електронного документообігу Держгеокадастру. На думку виконавчого органу прийняття цієї постанови надасть можливість подолання корупційної складової при погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки та підвищить кваліфікаційний рівень висновків, які надаватимуть відповідні фахівці.

Визначення територіального органу Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, за екстериторіальним (випадковим) принципом дозволить уникнути особистого контакту між розробником проекту землеустрою та органом, який здійснює його погодження.

На думку Держгеокадастру прийняття постанови закриває можливості отримання неправомірної вигоди посадовцями при затвердженні землевпорядної документації. При цьому, Дежгеокадастр вважає, що вибір проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для пілотного проекту обумовлений високою соціальною чутливістю до питання передачі земельних ділянок у власність чи користування. В разі  позитивного ефекту, зокрема в частині запобігання корупції, практика екстериторіального погодження може бути розширена і на інші види землевпорядної документації.

Визначення територіального органу Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, за рендомним принципом дозволить уникнути особистого контакту між розробником проекту землеустрою та органом, який здійснює його погодження.

Також буде впроваджений функціонал для перевірки стадії погодження проекту землеустрою за допомогою офіційного веб-сайту Держгеокадастру за реєстраційними атрибутами, зазначеними на копії опису.

Ця модель реформування дасть можливість забезпечити більш ефективний контроль за кадровою, юридичною та бухгалтерською службою шляхом централізації таких посад на рівні головних управлінь Держгеокадастру в областях. З іншого боку, за рахунок вивільнення штатних одиниць буде збільшено кадровий ресурс для надання адміністративних послуг (зокрема, державних кадастрових реєстраторів, спеціалістів з ринку та оцінки земель, спеціалістів у сфері землеустрою та охорони земель). Це дозволить покращити рівень сервісу для громадян, а також підвищить загальну керованість структурою.

Проте, чи дійсно запровадження принципу екстериторіальності зможе значно спростити процедуру погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки?

З однієї сторони, на думку багатьох юристів, в постанові не зазначено за чий рахунок буде здійснюватися передача оригіналів проекту землеустрою у паперовому та електронному вигляді. Враховуючи відсутність належного фінансування на організаційні потреби можуть виникнути проблеми у державних установ з передачею документації до відповідного територіального органу Держгеокадастру. Напевно, більш доцільнішим було б впровадження системи передачі даних в електронному вигляді, що суттєво економило бюджетні кошти та час. При тому, що державний експерт опрацьовує проект саме в електронному вигляді.

З іншої сторони, особливості погодження проектів землестрою щодо відведення земельної ділянки мають свої «історичні особливості» в кожному окремому регіоні України. Це пов’язано із накопиченим досвідом реалізації земельної реформи, яка в кожній області України мала свій колорит та етно-соціальні відмінності. Через це підготовлений експерт має бути абсолютно незаангажованою людиною з відсутністю підходів типу у нас в Одесі так, а в Києві ось так.

Це вже мало місце через особливості погодження проектів землеустрою в столиці України – місті Києві. Де діє специфічний порядок відведення ділянок, який дисонує з новими правилами погодження проектів землеустрою на засадах екстериторіальності. Такий особливий режим землевпорядкування, який діє в місті Києві, не дає змоги інтегрувати столичну документацію в загальнонаціональний обіг. В 2011 році  з метою «спрощення та удосконалення процедури вирішення питань надання земельних ділянок» в Києві була передбачена можливість затвердження проектів землеустрою щодо відведення ділянок не сесією міської ради, а її секретарем. Ця локальна практика є юридично недосконалою, оскільки повноваження міської ради не можуть бути делеговані, та суперечить Земельному кодексу і законодавству про місцеве самоврядування. В результаті чого Держгеокадастр наголосив, що проекти землеустрою щодо відведення ділянок в м. Києві, які розроблені не за рішенням міськради, як це відбувається по всій країні, а за резолюцією її секретаря, не будуть погоджуватись територіальними органами Держгеокадастру як такі, що оформлені з порушенням діючого законодавства. Аналогіна ситуація, на нашу думку, може траплятися і в інших великих містах та областях України.

На кінець, варто зазначити, що всі зміни в процесі спрощення погодження документації землеустрою дійсно є на часі і мають великий суспільний інтерес. Проте, непродуманість кроків та швидка реалізація цих заходів зможе значно вплинути якість вихідної землевпорядної документації та матиме навпаки ще більш негативний корупційний ефект.